31-40 Flashcards
Як поділяються травми в залежності від виду травмуючого фактора?
Травма - ушкодження в організмі людини, викликане зовнішньою дією. Залежно від дії травмуючого фактора, травми бувають: - механічні (переломи, забій); - термічні (опіки, відмороження); - хімічні; - радіаційні; - електротравми тощо.
Основні заходи по запобіганню травматизму та професійним захворюванням.
Основні заходи по запобіганню травматизму передбачені: в системі нормативно-технічної документації з безпеки праці; в організації навчання і забезпечення працюючих безпечними засобами захисту; в прогнозуванні виробничого травматизму; раціональному плануванні коштів і визначенні економічної ефективності від запланованих заходів
Розслідування нещасних випадків на виробництві
На наступний робочий день після отримання інформації про нещасний випадок або гостре професійне захворювання, роботодавець утворює комісію для розслідування. Розслідування проводиться протягом п’яти робочих днів. Держпраці формує спеціальну комісію протягом одного робочого дня після отримання повідомлення від роботодавця про нещасний випадок.
Методи аналізу травматизму та його попередження.
- Статистичний метод вивчає кількісні залежності нещасних випадків та захворювань від небезпечних факторів. Результати аналізу подаються у формі графіків, номограм, картограм тощо.
- Технічний метод визначає надійність машин та механізмів, пов’язаних з аваріями та травмами.
- Монографічний метод детально вивчає виробниче устаткування, технологічні процеси, середовище та обставини нещасних випадків для виявлення небезпечних факторів.
- Системний метод розглядає виробничий травматизм у контексті взаємозв’язків людина-колектив, людина-виробничий процес, людина-середовище.
- Економічний метод оцінює витрати на профілактику та збитки від аварій, нещасних випадків та захворювань.
Гігієна праці, її значення. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці.
Якщо дуже коротко, то є такі фактори: фізичний, хімічний, біологічний, шкідливий виробничий, важкість праці, напруженість праці, небезпечний виробничий.
Гігієна праці – це підгалузь загальної гігієни, яка вивчає вплив виробничого середовища на функціонування організму людини і його окремих систем.
Реакція організму людини на дію факторів середовища.
Організм пристосовується до умов праці через фізіологічні реакції та адаптацію. Реакція на зовнішні фактори, включаючи погоду, залежить від конституції людини. Адаптація до температур відбувається через терморегуляцію, фізіологічні та анатомічні адаптивні реакції, а також культурні та соціальні зміни. Фенна хвороба - типовий приклад реакції на зміни погоди.
Основні параметри мікроклімату та їх вплив на організм.
Основні параметри мікроклімату в охороні праці включають:
Температура: Впливає на тепловий баланс тіла та працездатність.
Вологість: Визначає рівень вологозбереження тіла та теплообміну.
Швидкість руху повітря: Має вплив на відведення тепла та комфорт працівників.
Температурний режим води: Важливий для деяких видів робіт.
Недостатній чи зайвий вплив цих параметрів може викликати дискомфорт, стрес, або навіть призвести до термічних захворювань чи травм. Оптимальний мікроклімат допомагає забезпечити безпеку та комфорт працівників
Мікроклімат робочої зони: поняття, вплив на теплообмін людини з навколишнім середовищем.
Мікроклімат впливає на теплообмін людини з оточуючим середовищем, визначаючи температуру, вологість та інші фактори приміщення. Недопустимий нагріваючий мікроклімат може шкодити серцево-судинній, центральній нервовій і дихальній системам, спричиняючи теплові патології, такі як гіпертермія та гіпотермія.
Нормування та контроль параметрів мікроклімату.
Вимірювання температури виконують за допомогою ртутних або спиртових термометрів, парних термометрів та термографів. Вологість повітря вимірюють психрометрами, аспіраційними психрометрами, гігрометрами та реєструють гігрографами. Швидкість руху повітря визначають анемометрами: крильчастими (0,3-0,5 м/с) та чашковими (1-20 м/с), а також термоанемометрами та кататермометрами для малих швидкостей. Теплове випромінювання вимірюють актинометрами, радіометрами та поверхонь-оптичними пірометрами. Нормалізація мікроклімату включає будівельно-планувальні, організаційно-технічні, санітарно-технічні заходи для колективного захисту.
Оптимальні та допустимі параметри мікроклімату.
Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», фізіологічно оптимальна відносна вологість становить 40-60%, допустиме значення не більше 75%. Від швидкості руху повітря у виробничому приміщенні залежить тепловіддача з поверхні шкіри
