1-10 Flashcards
з першого по десяте питання
Основні законодавчі акти про охорону праці.
Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Кодекс законів про працю України та Закон України «Про охорону праці».
Завдання дисципліни «Основи охорони праці». Соціально- економічне значення охорони праці.
Завдання вивчення дисципліни полягає у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності працівників у різних сферах професійної діяльності.
Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.
Державна політика у сфері охорони праці базується на принципах пріоритету життя і здоров’я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.
Гарантії прав громадян на охорону праці при укладанні трудового договору.
Трудовий договір не може суперечити законам з охорони праці. Роботодавець повинен інформувати працівника про умови праці, небезпечні фактори та його права. Пропозиція роботи, протипоказаної за станом здоров’я, заборонена. Для робіт підвищеної небезпеки потрібен висновок психофізіологічної експертизи. Усі працівники повинні бути застраховані від нещасних випадків та професійних захворювань.
Соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
Згідно зі статтею 5 Закону «Про охорону праці» усі працівники підлягають загальнообов’язковому соціальному страхуванню від нещасного випадку і професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру такого страхування визначає Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
Працівники мають право на такі пільги: оплачувані оздоровчі перерви, скорочення робочого дня, лікувальне харчування, щорічну додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці в збільшеному розмірі та інші компенсації.
Відшкодування роботодавцем шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я чи нанесення моральної шкоди.
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування України відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Гарантії охорони праці жінок.
Заборонено відмовляти жінкам у роботі чи знижувати їх зарплату через вагітність або дітей до трьох років (ч.1 ст. 184 КЗпП України). Заборонено залучати їх до нічних, надурочних та вихідних робіт, або відряджати без згоди (ст. 176 та 177 КЗпП України). Неповний робочий час може встановлюватись за їхнім проханням (ч.1 ст. 56 КЗпП України). Зменшення робочого часу може фінансуватись для матерів дітей до 14 років або дітей з інвалідністю, одиноких матерів та батьків, що виховують дітей без батька (ст. 51 КЗпП України).
Права неповнолітніх у трудових правовідносинах.
Статтею 187 Кодексу передбачено, що неповнолітні, тобто особи, які не досягли вісімнадцяти років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток та деяких інших умов праці користуються пільгами, встановленими законодавством України.
Праця людей з інвалідністю та їх умови роботи.
Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону праці», підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
