Тема 6 Flashcards
Створення Пересопницького Євангелія
1556-1562
Заснування першої Січі
1556
Люблінська унія: утворення Речі Посполити
1569
Перше утворення слов’яно-греко-латинської школи у Львові
1586
Берестецька унія: Утворення першої греко-католицької церкиви (УГКЦ)
1596
Братства
релігійні та культурно-просвітницькі організації українських міщан, які виникли при церковних парафіях у XV-XVII ст. Спочатку мали релігійно-благодійницький характер. У XVI ст. набули великого громадсько-політичного і національно-культурного значення. Найдавнішим і найвідомішим було Львівське братство, засноване близько 1453 року, яке у 1586 році заснувало першу школу, а також братства у багатьох інших містах України
Воєводство
адміністративно-територіальна одиниця в Литві та Польщі у XV-XVIII ст., яку очолював воєвода. На українських землях у складі Речі Посполитої існували такі воєводства: Белзьке, Берестейське, Брацлавське, Волинське, Київське, Підляське, Подільське, Руське і Чернігівське
Гетьман
від нім. «головна людина», «воєначальник») — 1) Після утворення 1572 укр. реєстрового козацького війська г. почали називати його керівників. 2) Після відновлення 1648 Укр. держави г. став її главою. У його руках була зосереджена уся повнота законодавчої, виконавчої та судової влади. Посада остаточно скасована 1764. Г. очолював уряд України — ген. старшину. Резиденція його послідовно перебувала у Чигирині, Гадячі, Батурині, Глухові. 1663-1681 посада г. існувала на Правобережній Україні, а 1710-1742 г. України в еміграції був П. Орлик
Городове козацтво
частина укр. козацтва, яка на відміну від низового запорізького козацтва проживала не на Січі, а на волостях, або на городах, тобто на землях, що були під владою місцевої адміністрації Вел. князівства Литовського. Виникли у першій половині XVI ст., одержували від уряду платню. 1572 значну частину г. к. взято на держ. службу і внесено до реєстру
Запорізька Січ
(від укр. «засіка, січ — невеликі укріплені поселення» і «пороги — вел. камені на Дніпрі») — військ.-політ. о-ція укр. козацтва. Виникла внаслідок стихійної колонізації земель Середнього і Нижнього Подніпров’я у середині XVI ст. У широкому розумінні — всі землі, які перебували в управлінні та володінні козаків (Вольності Війська Запорізького). У вузькому — центр. поселення з адмін. управлінням Січі (Кіш). З. С. була фортецею, посередині якої вел. майдан, у центрі — церква св. Покрови, півколом розміщалися курені, а також будинки старшини й адмін.-госп. приміщення. Під впливом різних обставин Січ змінювала місце, що визначало її назви: Хортицька, Томаківська, Базавлуцька, Микитинська, Чортомлицька, Кам’янська, Олешківська, Нова Покровська (Підпільненська)
Кошовий отаман
виборна службова особа на Запорізькій Січі (XVI-XVIII ст.), яка зосереджувала у своїх руках найвищу військ., адмін. та судову владу. Очолював Кіш Запорізької Січі. До середини XVII ст. кошовий часто називася гетьманом. Під час воєнних походів влада отамана була фактично необмеженою, але в мирний час найважливіші питання він виносив на розгляд ради старшин і військ. ради. К. о. мав чітко визначені обов’язки. Зовн. ознакою влади була булава. Обирався на козацькій раді терміном на один рік, лише у виняткових випадках переобирався. Декілька разів к. о. ставали видатні укр. військові діячі К. Гордієнко, П. Калнишевський, І. Малашевич, І. Сірко
Клейноди
(від нім. «коштовність») — дорогоцінні військ. знаки, регалії чи атрибути укр. козацтва, що використовувалися у XVI-XIX ст. Уперше були надані Запорізькому Військові польським королем Стефаном Баторієм 1576. Серед них були хоругва, булава, бунчук і печатка з гербом, на якому зображено козака з самопалом
Низове козацтво
(ін. назви — запорізькі, січові, нереєстрові) — козаки, що мешкали не в містах, а на землях близько до нижної течії Дніпра, звідси й назва. Осередком їх слугувала Запорізька Січ (див. докладніше у відповідній статті)
Полемічна література
(від гр. «військ. майстерність» і від лат. «написане, рукопис») — літ. твори кінця XVI — поч. XVII ст., у яких розгорнулася суперечка щодо ідеї об’єднання церков. Дотепер збереглося бл. 200 пам’яток п. л. представників різних таборів. Активними учасниками дискусії були І. Вишенський, Г. Смотрицький, І. Потій та інші
Старшина
військ., адмін. керівний склад Запорізької Січі, реєстрового козацтва, Гетьманщини, а також Слобідської України. Виникла разом з козацтвом. У деякі часи досягала 150 осіб. До її складу входили: кошовий отаман, військ. суддя, військ. осавул, військ. писар, курінні отамани, військ. служителі, похідні та паланкові начальники. На чолі реєстрових козаків стояв гетьман
