Цитати Flashcards

1
Q

«У Київ очікується приїзд професора М. Грушевського, засланого в адміністративному порядку в Симбірськ, за межі Київського військового округу. Ужиті заходи зі звільнення греко-католицького митрополита Шептицького, а також із повернення з Далекого Сходу всіх українців-галичан. Відновлюється закрите адміністрацією українське
товариство “Просвіта”…»

A

Початок Української революції

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
2
Q

«…Прийшли перші відомості поштові про петербурзькі події, і Єфремов зачитав їх на зборах ТУП у клубі, і тоді утворення постійного українського осередку стало явно неминучою потребою. ТУП пропонував іншим українським організаціям делегувати своїх представників для спільної акції… Антонович вишукав аж 13 професійних і всяких інших організацій Києва, с.-деківської закраски, до церковних хорів включно, і добивався для них представництва, аналогічного з ТУП-ом. У тім же гуртку Антоновича, очевидно, виникла й гадка кликати мене якнайскоріше до Києва»

A

Березень 1917
Створення УЦР (ЦР)

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
3
Q

«…[його скликання] стало першим кроком відродження нації на шляху державності. Будучи одночасно сильним організуючим і агітаційним засобом, він став першим підготовчим етапом у творенні як ідеї Української держави, так і в частковому втіленні її в життя»

«Центральне завдання з’їзду – завершити нашу організацію. Центральна Рада, створена в Києві з представників усіх київських верств і доповнена делегатами організаційт позакиївських, уже тепер, у своїм тимчасовім складі являється признаним усім свідомим українством центральним українським урядом. З’їзд має дати йому останню форму, вибрати його в постійнім уже складі … одним словом, привести в систему і порядок всеукраїнську національну організацію».

A

Квітень 1917
Український національний конгрес

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
4
Q

«Українська Центральна Рада із задоволенням взяла до відома заяву вищої команди в справі формування першого українського полку, як визнання українізації армії.., підтримує… виокремлення українців в окремі відділи…»

A

Травень 1917
Про перший український полк імені Богдана Хмельницького

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
5
Q

«Пробувши кілька тижнів у Петрограді, втративши всяку надію одержати якусь відповідь від Временного Правительства, Делегація Центральної Ради після тих принижень, яких зазнала в передпокоях міністерських і Ради робітничих депутатів, повернулася, без всякої офіційної відповіді… до Києва. А в той час… Правительство, нарешті, вирішило й ухвалило одкинути домагання Української Центральної Ради».

A

Кінець травня 1917
Спроба домогтися автономії, поїзда до Петрограда делегації на чолі з Винниченком

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
6
Q

«Хай буде Україна вільною. …Так сказали виборні люди з усієї Землі Української. Сказавши так, вони вибрали з-поміж себе нас, Українську Центральну Раду, і наказали нам… творити новий лад вільної автономної України»

«Хай буде Україна вільною. Не одділяючись від всієї росії, не розриваючи з державою російською, хай народ український на своїй землі має право сам порядкувати своїм життям»

A

Червень 1917
Перший Універсал

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
7
Q

«Газети не мали місця для вміщення всіх телеграм, які посилалися Центральній Раді з усіх кінців України. Земства,
думи, товариства, сільські сходи, військові частини, мітинги.

«Вітаючи Універсал УЦР й визнаючи його справжнім висловом домагань української демократії, признаємо Центральну Раду за своє Тимчасове Правительство й заявляємо, що будемо всіма силами боротися й боронити волю українського народу»

A

Червень 1917
Реакція на Перший Універсал

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
8
Q

«А наступними днями, як виплив з Універсалу, як логічне переведення його в життя було засновано Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради, інститут, який мав реалізувати виставлені в Універсалі тези…»

A

Червень 1917
наслідок Першого Універсалу

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
9
Q

«…визнаючи, що доля всіх народів росії міцно зв’язана… ми [Центральна Рада] рішуче ставимось проти замірів
самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання…»

A

Липень 1917
Другий Універсал

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
10
Q

«Ми, українці-козаки, не хочемо мати свободи на папері або півсвободи. По проголошенні Першого Універсалу (Другий Універсал не визнаємо) ми приступаємо до заведення порядку на Україні. Задля цього всіх росіян і ренегатів, які гальмують українську роботу, скидаємо з постів силою, не рахуючись із російським урядом. Визнаючи Центральну Раду
за свій найвищий уряд, ми поки що виганяємо зрадників з України без її відома. Коли все опануємо силою, тоді підпорядкуємося Центральній Раді. Тоді вона порядкуватиме в Києві й на всій Україні. Тепер же, коли починається повстання, ми виставляємо своїх людей, котрі мусять усім
керувати…»

A

Наслідок ухвалення другого універсалу - Збройний виступ самостійників

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
11
Q

«…На час до вирішення справи про місцеве врядування Установчими Зборами по справах місцевого врядування Україною вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає Тимчасовий уряд…»

A

Серпень 1917
Тимчасова інструкція Генеральному Секретаріату Тимчасового Уряду

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
11
Q

«…не чим іншим, як цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня й одвертим бажанням видерти з рук українства всі його революційні здобутки…»

A

Реакція УЦР на “Тимчасову інструкцію Генеральному секретаріату Тимчасового Уряду”

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
12
Q

«Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки…»

A

Листопад 1917
Промова Грушевського напередодні ухвалення Третього Універсалу

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
13
Q

«Після довгих… сумнівів Генеральний Секретаріат прийшов до тієї думки, щоб крайова влада стала фактичною, під нею повинна бути міцна підвалина, і такою підвалиною може бути тільки проголошення Української Народної Республіки…»

«…на землі Республіки Української має бути забезпечено всі свободи, здобуті всеросійською революцією: свободу слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків, недоторканності особи…»

“До території Народньої Української Республіки належать землі, заселені у більшости українцями: Київщина, Поділля, Волинь, Чернігівщина, Полтавщина, Харківщина, Катеринославщина, Херсонщина, Таврія (без Криму)”

A

Листопад 1917
Третій Універсал

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
14
Q

«У Петрограді відбулися криваві події, які загрожують загибелі завоювань революції. Частина населення Петрограда, керована більшовиками, збройним шляхом ліквідувала Тимчасовий Уряд і хоче нав’язати свою волю російській Республіці. Ми закликаємо рішуче боротися з будь-якими спробами підтримання петроградського повстання. Громадяни України! Покажіть себе вірними захисниками свободи й ворогами анархії, яка може віддалити скликання Всеросійських й Українських Установчих Зборів і навіть призвести до загибелі рідного краю…»

A

Розповідається про більшовицький переворот, як Наслідок — ухвалення третього універсалу

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
15
Q

«…У разі неодержання задовільної відповіді …протягом 48 годин, Рада Народних Комісарів вважатиме Раду в стані відкритої війни проти Радянської влади в росії і на Україні»

A

Ультиматум з вимогою передати владу большовикам

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
16
Q

«Ми відчули, що нам, українській демократії, у спину хтось ніж готує… більшовики концентрують своє військо для розбиття УНР. …На ультиматум я дивлюсь як на потоптання наших прав…»

A

Грудень 1917
Реакція на ультиматум з вимогою передати владу большовикам

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
17
Q

«Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення і водночас робити грубий замах на це право, накидаючи свої форми політичного ладу, як це робить Рада Народних Комісарів Великоросії щодо Народної Української Республіки»

A

Грудень 1917
Відповідь УЦР на маніфест з ультимативними вимогами ради народних комісарів

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
18
Q

«Влада на території Української республіки віднині належить виключно радам робітничих, солдатських і селянських депутатів; …в центрі — Всеукраїнському з’їздові рад… його Центральному виконавчому комітетові…»

A

Грудень 1917
Всеукраїнський з’їзд рад у Харкові

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
19
Q

«Захисники Крут трималися кілька годин. Потім вони забрали вбитих та поранених і відступили в напрямку до Києва, руйнуючи за собою залізничну колію. Однак невеликий загінстудентів та гімназистів відірвався від своїх і потрапив у полон. Полонених наказали розстріляти.7 лютого (26 січня) радянські війська ввiрвалися в місто. На вулицях розгорнулося полювання нагайдамаків, офіцерів, монархістів і всіх, хто був за зовнішністю схожий на «ворога революції». Кількість жертв вимiрювалася тисячами»

A

29 січня 1918
Бій під Крутами

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
20
Q

«…Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу…»

A

22 січня 1918
Четвертий Універсал

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
21
Q

«Київ залишений був напризволяще… більшовицькі війська, тоді ще більше схожі на банди, незабаром змусили кошмаром своєї «діяльності» забути кошмар і жах дев’ятиденного бомбардування…»

A

Січень 1918
Штурм Києва більшовиками

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
22
Q

«Київ захопив радянський загін Муравйова. Бомбардування міста тривало цілих 11 днів. Легко уявити собі стан киян у ті дні. Переживши згодом ще з десяток переворотів, евакуацій, погромів, мешканці Києва з непідробним жахом згадують про ці одинадцять днів бомбардування. Майже весь час населення провело в підвалах, у холоді й темряві. Магазини й базари, цілком зрозуміло, були закриті; тому доводилося харчуватися випадковими залишками, адже запасів тоді ще ніхто не робив… До міста ввійшли більшовики. Вони пробули в Києві того разу лише три тижні, і той перший прояв більшовизму не був позбавлений яскравих вражень і своєрідної демонічної сили»

A

Січень-лютий 1918
Захоплення Києва

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
23
Q

«Серед імен, власники яких нахвалялись обернути Київ в руїну… одне ім’я спиняє на собі увагу, від якого найбільшим жахом віє. Це ваше ім’я. …серце України в залізних лещатах задушила людина, яка носить прізвище… великого художника, що служив рідному краєві своїм майстерним пером… Я знав і любив вашого батька. Але я, не вагаючись, кажу: яке щастя, що він помер, як добре, що його очі не бачили й уші не чули, як син бомбардує красу землі нашої і кладе в домовину українську волю!»

A

Січень 1918 року
“Лист без конверта” С. Єфремова звернення до Юрія Коцюбинського

24
Q

«Строго таємно. З огляду на сучасний брак харчових продуктів… мир з Україною мусить бути підписаний якнайскоріше… На випадок, якби Україна попросила військової допомоги проти російських максималістів, то таке прохання можливо задовольнити. За це Україна зобов’язується до якнайскорішої поставки хліба…»

«Для української держави цей мир… дуже корисний… ним українська держава визнана такими поважними суб’єктами
міжнародного права, як центральні держави…

«Допомагаючи українському урядові в його боротьбі з насильниками та грабіжниками, ці війська [що вступили на
територію України] не мають ніяких ворожих нам намірів, оскільки Німеччина та Австро-Угорщина також мають велику
потребу, щоб на Україні настав добрий лад і спокійна праця трудящого люду…»

A

Лютий 1918
Про укладення Брест-Литовського мирного договору

25
Q

«Він залишався романтиком, навіть очолюючи перший український уряд — Генеральний секретаріат, він жив більше
емоціями та образами, ніж реаліями повсякденного життя. Пафосом, його революційним ідеалізмом були просякнуті навіть акти державної ваги — Універсали Центральної Ради, до творення яких він мав безпосереднє відношення»

A

Про Володимира Винниченка

26
Q

«Позитивно сприйнявши повалення царизму революцією 1917 р., став одним із ініціаторів створення Української Центральної Ради (УЦР). Став заступником голови УЦР, членом Малої ради, генеральним секретарем міжнаціональних справ у Генеральному секретаріаті УЦР. У червні 1917 р. очолив Українську партію соціалістів-федералістів»

A

Про Сергія Єфремова

27
Q

“Тяжке й відповідальне було те становище. Вороги українства, які і давніше пеклом на мене дихали, у своєму засліпленні вважали мене і автором українського руху, і винахідником української мови, тепер особливо всіли на мене своїми лайками й погрозами. А найтяжче ставало, коли не було згоди й між своїми. При тім же, хоч усяку відповідальність валили на мене, в дійсності мав я дуже обмежений вплив і то моральний тільки: юридично моя роль була чисто формальна, як голова Центральної ради я проводив її збори та представляв її на зовні. Рішала у всяких справах більшість, а вся власть була в руках Генерального Секретаріату”

A

Про Михайла Грушевського

28
Q

«Німці, увійшовши до Києва, поводяться коректно, але як пани… Обиватель вважає, що справжніми господарями становища є німці, що здійснюється справжня окупація і що ми потрапили в остаточне ярмо… Українці грають сумну роль маріонеток, які привели до своєї країни іноземних поневолювачів…»

A

Наслідок укладення Брест-Литовського мирного договору

29
Q

«За кілька днів до захоплення влади Скоропадський приїхав до одного відомого київського генерала й запропонував йому долучитися до справи створення нового уряду, “який повинен замінити Центральну Раду й виступити посередником між німецьким командуванням й українським
народом”

A

квітня 1918
Прихід до влади Павла Скоропадського

30
Q

«Цією грамотою я оголошую себе Гетьманом усієї України. … Центральна і Мала Рада з нинішнього дня розпускаються…»

A

Грамота П. Скоропадського
«Грамота до всього українського народу»

31
Q

“Характер державної системи… складно визначити.., найправдоподібніше це мала бути конституційна монархія,
відмінна від традиційної самодержавної системи в росії… її характер визначався… українською історичною традицією…”

«Тепер є сприятливі обставини в цьому питанні, завдання створення в Києві Української академії наук бере на себе
держава. Завдання це – справа державної ваги й вирішити його не під силу приватному товариству. Участь держави в цій справі, створення Комісії для вироблення законопроекту
про заснування Академії на чолі з В. І. Вернадським дасть можливість втілити думку про Академію скоро та найбільш
повно…»

A

Про Українську Державу Гетьмана П. Скоропадського

31
Q

“….Ухвалити докладені до цього статут та штати Української Академії наук в м. Києві та її установи і закон цей перевести в життя з І листопада 1918 р.; З поміж перелічених у статуті наукових установ Академії, окрім постійних комісій, витворюється в біжучому році: Фізичний інститут, Геодезичний інститут, лабораторія для спроб над матеріалами при Інституті прикладної механіки, Ботанічний сад, Акліматизаційний сад, Демографічний інститут для виучування економічної кон’юнктури та народного господарства України; Первісний склад Академії становлять 12 академіків, що на подання од міністра народної освіти та мистецтва призначає”

A

Листопад 1918
Створення Української Академії Наук

32
Q

«Селянство відповіло повстанням і терором проти поміщиків.., що вибирали Гетьмана. Піднімались цілі села,
викопували принесені з фронтів рушниці й виступали проти урядових сотень.., палили дворища гетьманців…»

A

Антигетьманські повстання

32
Q

«…Українська Держава стояла на краю загибелі. Спаслась вона дякуючи могутньому підтриманню центральних
держав…»

A

29 квітня 1918
Гетьманський переворот

33
Q

«Заснувши під австрійською державною владою, виконуваною поляками, населення Львова прокинулося під
владою Української Національної Ради. Як символ сеї влади маяв на вежі ратуші українській синьо-жовтий прапор. Такі
самі прапори маяли на важливих будинках. По місту ходили українські військові патрулі. Вся ся переміна була великою несподіванкою для всіх львів’ян без різниці національності й віросповідання… Перший день української влади минув спокійно»

A

1 Листопада 1918
Встановлення влади УНР у Львові

34
Q

«Дня 19 жовтня Твоєю волею утворилася на українських
землях бувшої Австро-Угорської монархії Українська Держава та її найвища влада – Українська Національна Рада. З нинішнім днем Українська Національна Рада обійняла владу в столичнім місті Львові й на цілій території Української Держави…»

A

Відозва Української Національної Ради

35
Q

«Союзні місії ставили мені умови, які зводилися до вимог федерації з росією. Я дуже добре розумів небезпеку, що
виникала з подібного політичного домагання, але змагаючись, перш за все, за вищу мету – утримання ладу в
державі, яку я збудував, я мусив усупереч власній волі схилитися перед вимогою союзників і проголосити
федерацію з росією»

A

14 листопада 1918
Грамота “Грамота до всього українського народу”

36
Q

«З моментом, коли становище німецько-австро-угорських армій на всіх фронтах війни захиталося і ясною стала близька перемога Антанти, союзнички білої росії-малоросійсько-дворянські круги з оточення гетьмана зараз же повернули до своєї проросійської орієнтації, намагаючись потягти за собою і гетьмана. Обернулися активно проти нього і ліві, соціалістичні українські партії, які так само вірили в червону росію, як свою союзничку, як вірили в білу росію нащадки колишнього панства козацького. Гетьманат впав. Очевидно, не без грубих помилок самого гетьманського уряду, серед яких найфатальнішою помилкою була грамота про федерацію з росією. За таку помилку уважав її пізніше і сам гетьман Павло»

A

Грудень 1918
Падіння Гетьманату

37
Q

«Німці вважали моє становище поганим і запропонували мені полетіти на аероплані до Одеси (де ще зберігалася моя влада), тому що шляхи всі були відрізані остаточно… Я відхилив цю пропозицію, бо вважав, що повинен досидіти до кінця отут, де уряд і військо, незважаючи на їхнє ставлення до мене»

A

Опис останніх днів перебування Павла Скоропадського у Києві

38
Q

«Ми, уповноважена волею трудящих України… Директорія, поваливши ненависний гетьманський режим, найближчим часом скличемо Конгрес усього трудового люду України. Делегатів обиратимуть на чесних і соціально справедливих засадах: від селянської курії – 71,4 %, від робітничої – 22,2 %, від трудової інтелігенції – 6,4 %…»

A

Про заходи Директорії для розв’язання проблеми організації влади

38
Q

«На цій історичній площі столичного міста Києва стоїмо… ми, український народ західноукраїнських земель.., будучи однією кров’ю… з усім народом Української Народної Республіки, хочемо й бажаємо відновити національну державну єдність нашого народу…»

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська Україна — в одну Велику Україну… Віднині Український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу…»

A

22 січня 1919
Акт Злуки (Універсал Директорії)

38
Q

«Українська Соціалистична Радянська Республіка є організацією диктатури трудящих… Завданням цієї диктатури
є здійснення переходу від буржуазного ладу до соціалізму…»

A

Березень 1919
Конституція УСРР

39
Q

НАКАЗДЛЯ ВСІХ ПІХОТНИХ І КАВАЛЕРІЙСЬКИХ ЧАСТИН І
З’ЄДНАНЬ[…]До древнього града, “матері міст руських”, наближаються полки в нестримному прагненні повернути російському народу втрачену ним єдність… Прагнення відторгнути від росії малоросійську гілку російського народу не залишено й понині. Колишні ставленики німців – Петлюра та його соратники, які поклали початок розчленуванню росії, продовжують і тепер здійснювати свою злу справу створення самостійної “Української Держави” й боротьби проти відродження Єдиної росії…»

A

Передумови «Київської катастрофи»

39
Q

«Під сильним напором польських сил, за браком амуніції та інших матеріалів Галицька армія буде змушена перейти річку Збруч та шукати опору |підтримку| на широких ланах Великої України. Із цих причин командування Галицької армії звертається з проханням до головного Отамана - призначити район виключно для Галицької армії, - де армія змогла б відпочити та впорядкуватися…»

A

Липень 1919
Телеграма очільника УГА (Української Галицької армії) до С. Петлюри

40
Q

«Ми вигнали німців та їхнього “гетьмана” з України. Але ми були знесилені, нам треба було спокою хоч на час, щоби зібрати свої сили, щоби закріпити свою відбиту самостійність…»

A

Грудень 1918
Падіння Гетьманату Скоропадського

41
Q

«…група генерала Кравса ранком 31 серпня рушила колоною через Київ… Одночасно зі сходу в Київ почали входити денікінські війська під командуванням генерала Бредова… Коли голова колони українських військ вийшла на Хрещатик, то денікінські частини, увійшовши на цю вулицю з протилежного боку, відкрили кулеметний вогонь…»

A

Січень 1919
Київська катастрофа

42
Q

«Описую насамперед з головних причин: по-перше, тому, бо я цього переконання, о ця подія була предтечею другої, тобто т. зв. переходу Галицької армії до Денікіна, по-друге, що обі ці події викликали таку дезорганізацію серед нашого громадянства та внесли стільки заколоту та ворожнечі між наддніпрянців 1 галичан з одної. Дуже важливим аргументом проти наступу на Київ було це, що коли б ми навіть здобули Київ, то правдоподібно не будемо в силі його вдержати, бо на саму залогу Києва треба би було залишити майже половину Галицької або Придніпрянської армії. Це ослабило би нашу
армію і найменший папір зі сторони більшовиків або добровольців змусив би нас до відвороту»

A

Серпень 1919
Наслідки Київської катастрофи

43
Q

«НАКАЗ АРМІЯМ ПІВДЕННОГО ФРОНТУ, копія – командарму
Повстанської армії. У зв’язку із закінченням бойових дій проти Врангеля, унаслідок його розгрому, Революційна військова Рада Південного фронту вважає завдання, поставлене перед партизанською Повстанською армією, виконаним і пропонує Реввійськраді Повстанської армії негайно розпочати роботу з перетворення партизанських
повстанських частин у нормальні військові з’єднання Червоної Армії…[…]У разі негативної відповіді… червоні полки фронту… говоритимуть з [повстанцями] іншою мовою…»

A

Листопад 1920
Наказ армії південного фронту «про ліквідацію Анархії і безпорядків у повстанській армії н.Махна»

44
Q

«Перехід Галицької Армії на сторону Денікіна поставив нашу Армію в надзвичайно тяжке стратегічне й матеріальне положення, бо, одночасно з передачею ворогові значної кількості військового майна, для його наступу була відкрита головна комунікаційна лінія… У зв’язку з цим Уряд… заявляє, що він тимчасово переходить на інші способи боротьби за нашу державність… Уряд буде керувати справами України та захищати її перед іншими державами так, як цього вимагатимуть інтереси нашої республіки…»

A

Листопад 1919
Наслідок Листопадової катастрофи (договір між УГА та добровольчою армією)

45
Q

«Кіннота Будьоного серпом урізалася в польський фронт… Київ відрізано, фронт польської армії розколовся надвоє й
покотився на захід…»

A

1920
Радянсько-польська війна

46
Q

«Наші Орли несуть мешканцям Волині, Поділля та Київщини порядок, свободу, благословенний мир, несуть народу можливість спокійної праці і гарантії того, що її ніхто не забере. З приводу наступу наших військ запевняємо, що він не є загарбницьким… Ми повинні встановити такі стратегічні кордони, які забезпечили б неможливість нової війни…»

A

Відозва сейму Польської Республіки

47
Q

«Обидві договірні сторони згідно з принципом самовизначення народів визнають незалежність України і
Білорусії, а також погоджуються і постановляють, що східний
кордон Польщі, тобто кордон між росією, Білорусією і Україною з одного боку, і Польщею – з іншого, становить лінія:
по річці Західна Двіна від кордону росії з Латвією… далі вздовж річки Збруч до впадання її в річку Дністер»

A

Березень 1921
Ризький договір

48
Q
A
49
Q

«Безсумнівно, він був великою поразкою української дипломатії та гробом самостійності Української держави в
новітніх часах. Польща і більшовицька росія поділились українськими землями, як в Андрусові в 1667 році…»

A

Березень 1921
Про Ризький договір

50
Q

«Отаманом міг стати всякий, хто хотів, — зазначав автор тритомника про Українську революцію. — Головним
отаманом видавалось посвідчення, що такий-то має формувати «загін», йому давалось кілька міліонів карбованців і новий отаман починав свою діяльність.
Ніякого, розуміється, ні відчиту, ні контролю, ні відповідальности за гроші й за свою «діяльність» ці «національні герої» за прикладом «головного національного героя» не визнавали. “

A

1918-1921
“Отаманщина”

51
Q

“….був однією з найяскравіших постатей в усьому корпусі. Великий організатор і видатний стратег. Умінням користуватися всім для справи пояснюється такий швидкий наступ запорожців на Крим, хоч вони завжди мали перед собою значно сильнішого ворога”

A

Про Петра Болбочана

52
Q

«Він був головним творцем української армії. Це він своїм ентузіазмом, енергією і глибокою вірою в українську справу більше, як хто інший з тодішніх українських провідників, допоміг відродити століттями приспане національне почуття і дух боротьби за власну державність у нашім народі. І в
смутній добі найбільшого політичного хаосу на Україні, на початку 1919 р., коли захиталися в своїй вірі в сили українського народу Грушевський, Винниченко й інші… зостався на своїм місці, вів дальше непримиренну боротьбу проти московських окупантів…“(Іссак Мазепа)

A

Про Симона Петлюра

53
Q

«Утворивши державу… у Львові, ми визначили границю цієї держави… стараючись оминути захоплення навіть
найменшого клаптика землі, який не був заселений в більшості українцями,.. дотримуючись справедливих
принципів ваших, Пане Президенте»

A

Звернення державного секретаріату ЗУНР до президента США В. Вільсона