Філософія Flashcards
Епістемологія
(грец. επιστήμη, «знання»; λόγος, «вчення»)— філософсько-методологічна дисципліна, у якій досліджується знання (епістеме) як таке, його будова, структура, функціонування і розвиток.
Схоластика
(від лат. schola— школа)— панівний у середньовічній Європі філософський і педагогічний метод, сконцентрований навколо університетів, що був синтезом християнського (католицького) богослов’я та логіки Арістотеля. поєднувала теологічно-догматичні засновки з раціоналістичною методикою та інтересом до формально-логічних проблем.
Скептицизм
- ідеалістична філософська концепція, яка піддає сумніву можливість пізнання об’єктивної дійсності. 2. Критично-недовірливе ставлення до чого-небудь, сумнів у можливості або істинності чогось.
Релятивізм
Суб’єктивно-ідеалістичне вчення, яке на підставі відносності людських знань заперечує можливість об’єктивного пізнання світу.
Екзистенціалізм
Занепадницька ідеалістична філософська течія епохи імперіалізму, що заперечує об’єктивність буття, реальним вважає лише існування людини та її переживань, протиставляє людині суспільство, твердить про беззмістовність життя, безплідність суспільної діяльності і т. ін.
Емпіризм
Напрям у філософії, який єдиним джерелом пізнання вважає чуттєве сприймання і досвід, а значення теоретичних узагальнень і логічного мислення недооцінює або зовсім заперечує.
Теоцентризм
філософська концепція, в основі якої лежить розуміння Бога як абсолютного, досконалого, найвищого буття, джерела всього життя і будь-якого блага. При цьому основою моральності служить шанування Бога і служіння йому, а наслідування і уподібнення йому вважається вищою метою людського життя.
Антропоцентризм
різновид телеології, філософське вчення, за яким людина є центром Всесвіту і метою всіх подій, які в ньому відбуваються, що вона створена Богом «за своїм образом і подобою» 2. це принцип, відповідно до якого людина є завершенням еволюції світобудови. Сам термін був вперше вжитий в добу Відродження. Суть його полягає в тому, що центр Всесвіту переноситься від проблем світобачення до конкретних проблем людини
Метафізика
(грец. τὰ μετά τά φυσικά— «те, що понад фізикою», лат. metaphysica)— галузь філософії, розглядає буття як буття, досліджує граничні й надчуттєві принципи, причини та засади буття
Стоїцизм
Напрям у античній філософії, який вимагав свідомого підкорення людини пануючій у світі необхідності й приборкання своїх пристрастей.
Конструкт
- філософ. ідеальний об’єкт, вироблений свідомістю. 2. психол. система цінностей, яка використовується індивідом для класифікації різних об’єктів його життєвого простору. 3. К. соціальний — породження конкретної культури чи суспільства, що існує винятково в силу того, що люди згодні діяти так, ніби воно існує.
Ідеалізм
один з основних напрямків філософії, вихідним принципом якого є твердження, що в основі речей і явищ реальності лежить не матеріальне, а ідеальне, духовна першооснова: світовий розум, ідея, відчуття тощо
Матеріалізм
один з основних напрямків філософії, який у відповідь на так зване основне питання філософії стверджує, що буття, природа, матеріальне є первинним, а дух, свідомість, ідеальне— вторинним.
Агностицизм
Ідеалістичне філософське вчення, що заперечує можливість пізнання об’єктивного світу і його законів.
Дуалізм
філософська теорія, яка стверджує, що всесвіт складається з двох незмінних і незалежних речовин, або вчення, що він базується на двох фундаментальних принципах (наприклад, добро і зло)