Стародавня історія України Flashcards
Періодизація стародавньої історії України
Періодизація стародавньої історії України відображає різні етапи розвитку населення на території України. Загальна періодизація стародавньої історії України включає такі періоди:
- Кам’яний вік:
•палеоліт (стародавній кам’яний вік, розділяється на ранній, середній і пізній) — від появи людини до X тисячоріччя до н.е.;
•мезоліт (середньокам’янний вік) — IX—VIтисячоріччя до н.е.;
•неоліт (новий кам’яний вік) — VI—IIIтисячоріччя до н.е.;
- Мідно-бронзовий вік:
• енеоліт (мідний вік) — IV—IIIтисячоріччя до н.е.;
• бронзовий вік — II — початок I тисячоріччя до н.е.;
- Ранній залізний вік (скіфо-сарматська епоха й античність) — IXст. до н.е.—IVст. н. з.:
•доскіфський період — IX—VII ст. до н.е.;
• скіфський період — VII—III ст. до н.е.;
• сарматський період — IIIст. до н.е. — III ст. н. з.;
- антична епоха в Причорномор’ї.
Поява першої людини на території України
1 млн років тому - поява першої людини на території України (стоянка Королеве)
Період «Палеоліт»
Коротко :
- Поява перших малюнків, прикрас.
- Зародження мистецтва.
- Зародження релігії.
- Створення перших знарядь праці.
Чуток детальніше:
Палеоліт - це найдавніший період людської історії, який тривав близько 2,6 мільйонів років тому і закінчився близько 10 тисяч років тому. Цей період поділяється на три етапи: ранній (нижній) палеоліт,
середній палеоліт та пізній (верхній) палеоліт. У ранньому палеоліті людина використовувала сокири, а в середньому палеоліті вироблялися крем’яні знаряддя. У пізньому палеоліті з’явилася кроманьйонська людина, яка вже мала розвинену культуру та вміння малювати на стінах печер. Палеоліт вивчається археологами, а також представниками інших наукових дисциплін, таких як антропологія, палеоантропологія, палеонтологія, лінгвістика та генетика.
Які були головні зміни у людському суспільстві у період палеоліту
У період палеоліту відбулися значні зміни у людському суспільстві. Основні зміни включають:
Поява людини розумної, яка належить до сучасного фізичного типу.
Розвиток знарядь праці, таких як сокири та крем’яні знаряддя.
Поява родової організації суспільства, де кожен рід включав у себе кровноспоріднених членів колективу.
Заміна невпорядкованих ендогамних статевих стосунків на екзогамні стосунки, де чоловік і жінка, котрі брали шлюб, мали походити з різних родів.
Розвиток мислення та набуття нових знань, релігійних вірувань, звичаїв та мистецтва.
Виникнення колективного полювання та приручення вовка для полювання на швидкого звіра.
Розвиток мови та знакової системи, що допомагала передавати інформацію та знання про світ.
Ці зміни відображають еволюцію людського суспільства та його адаптацію до змінюючогося середовища. Вивчення періоду палеоліту є важливим для розуміння розвитку людської цивілізації та її коренів.
Як впливав період палеоліту на розвиток людської мови
Період палеоліту мав значний вплив на розвиток людської мови. Оскільки люди жили в групах, мова стала необхідністю для спілкування та передачі знань. У палеоліті люди використовували прості звуки та жести, щоб передавати інформацію. З часом мова стала більш складною, і люди почали використовувати слова та фрази для передачі більш складної інформації. Розвиток мови також пов’язаний з розвитком мислення та знань. Люди навчилися використовувати мову для передачі знань про світ, який їх оточував, та для розв’язання складних завдань, таких як полювання на тварин. У палеоліті мова була необхідною для виживання та розвитку людського суспільства.
Антропологія
Антропологія - це наука, що вивчає людину, її фізичну будову, походження та еволюцію, а також культурні, соціальні та поведінкові аспекти людської діяльності.
Палеонтологія
Палеонтологія - це наука, що вивчає викопні останки рослин і тварин, включаючи викопних людей, та їхній еволюційний розвиток.
Лінгвістика
Лінгвістика - це наука, що вивчає мову, її структуру, еволюцію та використання.
Генетика
Генетика - це наука, що вивчає спадковість та генетичні механізми, що визначають фізичні та поведінкові риси людини та інших організмів.
Стоянки періоду палеоліту на території України включають:
Основні пам’ятки періоду палеоліту на території України включають:
- Стоянка Королеве на Закарпатті, яка належить до раннього палеоліту і датується близько 1 мільйона років тому.
- Стоянка Киїк-Коба в Криму, яка належить до середнього палеоліту і датується близько 100-40 тисяч років тому.
- Мізинська стоянка на Чернігівщині, яка належить до пізнього палеоліту і датується близько 28 тисяч років тому.
- Кирилівська стоянка в Києві, яка належить до мезоліту і датується близько 7-6 тисяч років тому.
Мистецтво в період палеоліту
Період палеоліту був періодом, коли люди тільки починали розвивати свої мистецькі здібності. Однак, в цей період вже можна знайти деякі прояви мистецтва, зокрема наскельні малюнки, рельєфні зображення на стінах печер та відкритих скелях. На цих малюнках зображувалися переважно тварини, на яких полювали люди. Часто малюнки гравірували на кістці мамонта або камені. Згодом виникла кругла скульптура - жіночі статуетки (т. з. венери), фігурки тварин тощо. Розквітло також декоративно-ужиткове мистецтво, широко відоме з розписів керамічного посуду. Україна має свої пам’ятки палеоліту, такі як стоянки мисливців та базові, де добували кремінь, а також пам’ятки мустьєрської епохи, де з’явилися загострені з двох боків листоподібні наконечники. Вивчення мистецтва періоду палеоліту є важливим для розуміння розвитку людської цивілізації та її коренів.
Релігія в період палеоліту
Релігійні уявлення періоду палеоліту є складним питанням, про яке науковці мають різні думки. Оскільки палеоліт був періодом, коли люди тільки починали розвивати свої мистецькі та релігійні здібності, релігійні уявлення були прості та базувалися на магічних віруваннях. Люди вірили в надприродні сили та духів, які контролювали природу та тваринний світ. Вони використовували магічні обряди та заклинання, щоб впливати на ці сили та забезпечувати своє виживання. Релігійні уявлення періоду палеоліту можна вивчати за допомогою археологічних джерел, таких як наскельні малюнки та різноманітні об’єкти, знайдені на стоянках. Вивчення релігійних уявлень періоду палеоліту є важливим для розуміння розвитку людської цивілізації та її коренів.
Знаряддя праці в період палеоліту
Знаряддя праці в період палеоліту були примітивними та виготовлялися з дерева, каменю та кісток. Основними знаряддями праці були рубила, долота, скребки, ножі, стріли та луки. Ці знаряддя використовувалися для полювання на тварин, збирання їстівних рослин та виготовлення одягу та інших предметів побуту. У період мезоліту з’явилися мікроліти - мініатюрні знаряддя праці, які використовувалися для виготовлення різноманітних предметів, таких як стріли та гарпуни. У період неоліту з’явилися нові знаряддя праці, такі як кам’яні та кісткові сокири, зернодробарки та інші інструменти, які допомогли людям розвивати землеробство та ремесла. Вивчення знарядь праці періоду палеоліту є важливим для розуміння розвитку людської цивілізації та її коренів.
Період мезоліту
Період мезоліту - це перехідний період в історії людства між палеолітом та неолітом. Характерні риси цього періоду включають:
- Розвиток рибальства: У період мезоліту люди почали активно займатися рибальством, що дозволило їм отримувати більше білка в їжу
- Винайдення лука та стріл: Люди мезоліту винайшли лук та стріли, що дозволило їм полювати на тварин з більшої відстані
- Поява землеробства: У кінці періоду мезоліту люди почали займатися землеробством, що дозволило їм отримувати більше їжі та створювати постійніші поселення
- Розвиток ремесла: У період мезоліту люди почали розвивати ремесло, зокрема прядіння та ткацтво
- Приручення тварин: У період мезоліту люди почали приручати тварин, зокрема собак та овець.
- Зменшення розміру поселень: У період мезоліту почали зменшуватися розміри поселень, що може свідчити про зменшення розміру груп людей
- Зменшення розміру знарядь праці: У період мезоліту зменшувалися розміри знарядь праці, що може свідчити про зменшення розміру тварин, які полювали люди
- Розвиток культури: У період мезоліту люди почали створювати різноманітні прикраси та знаряддя, що свідчить про розвиток культури
- Танення льодовика: У період мезоліту відбувалося танення льодовика, що призвело до зміни клімату та збільшення кількості рослин та тварин
- Поява неандертальців: У період мезоліту на території Європи жили неандертальці, які вже майже повністю зникли до кінця періоду
- Розвиток торгівлі: У період мезоліту почали розвиватися торгівельні зв’язки між різними групами людей
- Розвиток мистецтва: У період мезоліту люди почали створювати мистецькі твори, зокрема малюнки на стінах печер
- Розвиток мови: У період мезоліту люди почали розвивати мову, що дозволило їм краще спілкуватися та передавати знання
- Розвиток медицини: У період мезоліту люди почали використовувати рослини для лікування різних хвороб
- Розвиток релігії: У період мезоліту люди почали вірити в різних богів та проводити релігійні обряди
Мисливство
Мисливство - це вид діяльності, пов’язаний з полюванням на диких тварин з метою отримання м’яса, шкір та інших ресурсів. Мисливство є одним з найстаріших занять людей і відоме з часів палеоліту.
Привласнювальне господарство
Привласнювальне господарство - це форма господарства, при якій людина бере все необхідне для життя з природи у готовому вигляді, зокрема займається збиранням рослин, мисливством та рибальством. Ця форма господарства була характерна для первісного суспільства, зокрема для періоду мезоліту, коли люди займалися збиранням їстівних рослин, полюванням на диких тварин та рибальством з метою отримання їжі та інших ресурсів. Привласнювальне господарство є протилежністю відтворювального господарства, при якому люди вирощують рослини та тварини для отримання продуктів харчування
Доба неоліту
Неоліт - це період в історії людства, який тривав від 10-8 тис. до н.е. і характеризувався рядом особливостей, зокрема:
Розвиток землеробства: У період неоліту люди почали займатися землеробством, вирощувати рослини та тварини для отримання продуктів харчування.
Розвиток ремесла: У період неоліту люди почали розвивати ремесло, зокрема кераміку, текстиль, обробку металу та інші види ремесла.
Розвиток торгівлі: У період неоліту з’явилися перші форми торгівлі, зокрема обмін продуктами між різними групами людей
Розвиток культури: У період неоліту люди почали створювати різноманітні прикраси, знаряддя, мистецькі твори та інші види культури.
Осілість: У період неоліту люди стали оселятися на певних територіях та створювати постійні поселення.
Розвиток соціальної структури: У період неоліту почали з’являтися перші ознаки соціальної нерівності та диференціації ролей в суспільстві.
Використання нових знарядь праці: У період неоліту з’явилися нові знаряддя праці, зокрема кам’яні сокири, ножі, долота, реманент для земельних робіт з каменю, кам’яний та керамічний посуд.
Розвиток мови та писемності: У період неоліту почали з’являтися перші форми писемності та розвиток мови.
Розвиток релігії та магії: У період неоліту почали з’являтися перші форми релігії та магії, зокрема культові споруди, обряди та інші форми релігійної діяльності.
Неолітична революція
Неолітична революція - це перехід в історії людства від привласнювального господарства до відтворювального, що відбувся в період неоліту.
Цей перехід був пов’язаний зі зміною форми господарства, з’явленням нових знарядь праці, розвитком землеробства та ремесла, зменшенням розміру поселень та збільшенням соціальної нерівності.
Неолітична революція є однією з найважливіших подій в історії людства, яка дала початок розвитку цивілізації
Привласнювальне господарство та відтворювальне господарство
основна різниця між привласнювальним та відтворювальним господарством полягає в тому, що перше базується на вилученні готових продуктів харчування з природи, а друге - на вирощуванні рослин та тварин для отримання продуктів харчування.
Відтворювальне (продуктивне) господарство
Відтворювальне (продуктивне) господарство - це форма господарства, при якій людина вирощує рослини та тварини для отримання продуктів харчування.
Ця форма господарства з’явилася в період неоліту, коли люди почали займатися землеробством та розвивати ремесло, що дозволило їм отримувати більше продуктів харчування та створювати нові види культури.
У відтворювальному господарстві люди вирощують рослини та тварини, що дозволяє їм контролювати виробництво продуктів харчування та забезпечувати себе на довгі періоди часу.
Що спільного в господарській діяльності людей періоду палеоліту та мезоліту?
Удосконалення привласнювальних форм господарювання
Доба енеоліту
Доба енеоліту (IV-III тис. до н.е.) - це перехідний період в історії людства між неолітом та бронзовою добою. Характерні риси доби енеоліту включають:
- Розвиток металургії: У період енеоліту люди почали займатися обробкою міді та інших металів, що дозволило їм створювати нові знаряддя праці та збільшувати продуктивність
- Розвиток землеробства та скотарства: У період енеоліту люди продовжували займатися землеробством та розвивали скотарство, що дозволило їм отримувати більше продуктів харчування
- Розвиток ремесла: У період енеоліту люди почали розвивати ремесло, зокрема кераміку, текстиль, обробку металу та інші види ремесла
- Розвиток культури: У період енеоліту люди створювали різноманітні прикраси, знаряддя, мистецькі твори та інші види культури
- Розвиток соціальної структури: У період енеоліту почали з’являтися перші ознаки соціальної нерівності та диференціації ролей в суспільстві
- Розвиток торгівлі: У період енеоліту з’явилися перші форми торгівлі, зокрема обмін продуктами між різними групами людей
- Розвиток мови та писемності: У період енеоліту почали з’являтися перші форми писемності та розвиток мови
3
.
Розвиток релігії та магії: У період енеоліту почали з’являтися перші форми релігії та магії, зокрема культові споруди, обряди та інші форми релігійної діяльності
3
.
Які племена проживали в добу енеоліту та хто їх вперше відкрив?
У добу енеоліту на території України проживали трипільські племена.
У 1893 році Вікентій Хвойка відкрив перше трипільське поселення.
Характерні риси трипільської племен
Трипільська культура - це хліборобське плем’я, яке проживало на території України та сусідніх країн у період енеоліту.
Основні характеристики Трипільської культури включають:
- Розвиток землеробства та скотарства: Трипільці займалися землеробством та скотарством, що дозволило їм отримувати більше продуктів харчування
- Розвиток кераміки: Трипільці виготовляли складні керамічні вироби, зокрема посуд, який мав складну форму та був прикрашений різноманітними орнаментами
- Розвиток ремесла: Трипільці займалися ремеслом, зокрема текстилем, обробкою металу та іншими видами ремесла
- Розвиток культури: Трипільці створювали різноманітні прикраси, знаряддя, мистецькі твори та інші види культури
- Розвиток соціальної структури: У Трипільській культурі почали з’являтися перші ознаки соціальної нерівності та диференціації ролей в суспільстві
- Розвиток релігії та магії: У Трипільській культурі почали з’являтися перші форми релігії та магії, зокрема культові споруди, обряди та інші форми релігійної діяльності
Отже, Трипільська культура була хліборобським плем’ям, яке займалося землеробством та скотарством, розвивало кераміку, ремесло, культуру, соціальну структуру, релігію та магію.
