Право. Основи теорії держави Flashcards
Держава
Особлива форма організації суспільства, яка передбачає створення спеціального апарату управління, покликаного керувати суспільними процесами на певній території шляхом надання своїм вимогам загальнообов’язкового характеру, у тому числі за допомогою примусу.
Механізм держави
Цілісна ієрархічна система державних органів, що здійснюють державну владу, а також установ, підприємств, за допомогою яких виконуються завдання й функції держави.
Виконавча влада
Влада, на яку покладена організація виконання законів та інших нормативно-
правових актів.
Функції виконавчої влади
виконавчу діяльність — реалізацію рішень, прийнятих органами законодавчої влади;
розпорядчу діяльність — здійснення управління шляхом видання нормативно-правових актів (укази, розпорядження тощо) і виконання організаційних дій.
Виконавча влада діє постійно і на всій території держави (на відміну від законодавчої й судової), спирається на людські, матеріальні та інші ресурси, здійснюється чиновниками, армією, адміністрацією тощо. Це створює основу для можливого захоплення всієї повноти
державної влади виконавчими органами.
Саме тут важливою є дія механізмів «стримувань і противаг» як із боку законодавчої (через розвинене законодавство та контроль), так і з боку судової влади (через судовий контроль і конституційний нагляд).
Законодавча влада
Делегована народом своїм представникам у парламенті державна влада, що має виключне право приймати закони.
Функції законодавчої влади
Представницька — парламент можна назвати владою прямого загальнонародного представництва;
фінансова — реалізується в праві щорічно затверджувати бюджет держави;
Свої функції судова влада покликана здійснювати, керуючись лише законом, правом. Вона не повинна залежати від суб’єктивного впливу законодавчої або виконавчої влади. Роль судової влади полягає у стримуванні двох інших гілок влади в межах права і конституційної законності шляхом здійснення конституційного нагляду й судового контролю за ними. Юрисдикція судової влади поширюється на всі правові відносини, що виникають у державі
Судова влада
Незалежна влада, що охороняє
право, виступає арбітром у спорі про право, здійснює правосуддя.
Функції судової влади
охоронна (охорона прав);
функція правосуддя (захист, відновлення
прав);
контрольно-наглядова (за іншими гілками
влади).
Розмежування законодавчої, виконавчої і судової влади є поділом державної влади по горизонталі.
По вертикалі влада розподіляється між усіма органами та посадовими особами,
що належать до тієї чи іншої гілки влади.
Державний орган
Створений державою або безпосередньо народом колектив уповноважених осіб (або одна особа, наприклад, Президент України),
який має визначену структуру та наділений владними повноваженням для здійснення певних державних завдань і функцій.
Ознаки державного органу
формується державою або безпосередньо
народом (наприклад парламент) відповідно
до закону та функціонує на його основі;
має передбачені конституцією або іншими
законами спеціальні функції, які здійснює
від імені держави;
має державно-владні повноваження: видає
нормативні та індивідуальні акти;
здійснює контроль за точним і неухильним виконанням вимог, передбачених цими актами;
забезпечує і захищає ці вимоги від порушень шляхом застосування заходів виховання, переконання, стимулювання, у разі потреби — державного примусу;
взаємодіє з іншими органами в процесі реалізації своїх повноважень, керуючись принципом «дозволено лише те, що прямо передбачено законом».
У той самий час громадяни та юридичні особи у своїх відносинах із державними органами керуються принципом «дозволено все, що не заборонено законом»;
складається зі службовців; обсяг, порядок
використання ними владних повноважень
встановлюються законом;
має необхідну матеріальну базу — майно,
що перебуває в його оперативному управлінні;
свій рахунок у банку;
фінансується з державного бюджету;
має законодавчо закріплену організаційну
структуру, територіальні межі діяльності,
а також порядок взаємовідносин з іншими
державними органами й організаціями.
Класифікації органів державної влади
За часом функціонування
Тимчасові
Постійні
За складом
Одноособові
Колегіальні
За місцем у системі державного апарату
Первинні
Вторинні
За територією поширення
Загальні (центральні)
Місцеві
За характером і змістом діяльності
Законодавчі
Виконавчі
Судові
За способом утворення
Виборні
Призначувані
Ті, що успадковуються
Державний лад
Система основних політико-правових, економічних, соціальних відносин,
які закріплюються державно-правовими нормами і визначають особливості організації держави.
Склад державного ладу
державне правління;
державний устрій;
політичний режим.
У такому контексті державний лад часто
визначають як форму держави.
Форма держави
Порядок організації і функціонування державної влади в країні, який визначається формою правління, територіального устрою та політичного режиму.
Види форми правління держави
Монархія
Абсолютна
Обмежена
Республіка
Президентська
Парламентьска
Парламентьска
Змішана
Дуалістична
Монархія
Форма правління, що передбачає здійснення верховної влади в країні повністю або частково однією особою, яка належить до правлячої династії (фараон,
цар, король, імператор тощо). Монархії поділяються на дві групи: абсолютні та обмежені.
Абсолютна монархія
Історичний тип монархії, за якої влада монарха ніким і нічим не обмежена. Вона характеризується відсутністю представницьких органів, правом монарха видавати закони та призначати чиновників (класичними прикладами таких держав є Російська імперія за часів Петра I або Французька монархія за часів Людовіка
XІV).
Обмежена монархія
Різновид форми правління, за якої влада монарха обмежується компетенцією інших державних органів. Серед обмежених монархій розрізняють парламентську та дуалістичну.
Парламентська республіка
Парламентська монархія передбачає певний розподіл повноважень між монархом та парламентом (Велика Британія, Данія, Швеція,Японія).
Дуалістична монархія
Характеризується особливим процесом призначення та контролювання уряду. Вона передбачає двопалатний парламент, нижня палата якого обирається населенням, а верхня — призначається монархом; уряд призначається ним самостійно або через прем’єр-міністра. Прем’єр-міністра, у свою чергу, призначає монарх; глава держави має право вето(Вето — право глави держави (монарха або президента республіки) відмовити в затвердженні ухваленого парламентом законопроекту; проте у випадку, якщо парламент ухвалить його вдруге, цей законопроект стає законом, незважаючи на незгоду глави держави) щодо актів парламенту (країни Африки та Близького Сходу).
Республіка
Форма правління, яка передбачає здійснення верховної влади в державі колегіальним виборним органом. Історично виокремлюють аристократичну республіку, де право брати участь у виборах мають лише вищі верстви населення, і демократичну республіку, у якій право обирати вищі органи влади належить усьому населенню країни, що досягло певного віку і не обмежене законом чи судом у можливості реалізувати виборче право.
Типи республік
Президентська республіка
Парламентька республіка
Змішана форма правління
Президентська республіка
Президент обирається всенародно або за особливою процедурою; президент є главою уряду і здійснює виконавчу владу; законодавча влада належить представницькому органу — парламенту. Президент призначає уряд, що несе перед ним політичну відповідальність; він може застосовувати право вето щодо актів парламенту; за певних обставин може розпустити парламент. Парламент наділений правом ініціювати процес усунення президента від влади в разі порушення ним конституції або вчинення злочину (США, Аргентина,Мексика).
Парламентська республіка
Характеризується верховенством влади парламенту; підзвітністю йому уряду; наявністю посади прем’єр-міністра, якого призначає парламент; обов’язком президента діяти лише за згодою уряду. Президент обирається парламентом; уряд формується з представників партій, що здобули більшість у парламенті; уряд підзвітний парламенту; парламент може висловити уряду недовіру, що тягне за собою його відставку (Фінляндія, Індія, Туреччина, Італія, Австрія).
