Основи психології та соціології Flashcards

1
Q

Психіка це

A

суб’єктивний відбиток об’єктивної дійсності в нервовій системі людини, на основі якого регулюється взаємодія людини з ​зовнішнім середовищем

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
2
Q

є об’єктом вивчення психології

A

Психіка

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
3
Q

Основні функції психіки

A

Відображення та регуляція

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
4
Q

психічні процеси

A

пізнавальні (відчуття, сприйняття, мислення, пам’ять і уява), емоційні і вольові

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
5
Q

об’єктом соціології є

A

суспільство

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
6
Q
A
How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
7
Q

Предметом соціології

A

соціальне життя суспільства, закони і закономірності функціонування і розвитку суспільства, соціальних суб’єктів. Тобто, соціальна взаємодія

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
8
Q

соціологія виконує різноманітні функції

A

теоретико-пізнавальна, практично-політична та ідейно-виховна.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
9
Q

Одним із перших поняття «душа» ввів та намагався описати його структуру і сутність

A

Геракліт Ефеський

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
10
Q

Демокріт

A

в основі світобудови лежать прості неподільні атоми. Душа також складається з атомів.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
11
Q

Сократ (470-399 рр. до н.е.) вважав, що основною властивістю душі є

A

мислення, розум

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
12
Q

Платон (427-347 рр. до н.е.) виходив із того, що Космос

A

жива істота

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
13
Q

Аристотель (384-322 рр. до н.е.) у знаменитому трактаті «Про душу»

A

душа - окрема сутність

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
14
Q

Дж. Уотсон перший представник

A

бехівеоризму

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
15
Q

Бехтерев

A
  1. Об’єктивна рефлексологія: розробив теорію рефлексології, за якою поведінка організму – це реакція на подразники зовнішнього середовища. Він стверджував, що рефлекси – це основний механізм, що регулює діяльність організму.
  2. Розробка методів вивчення мозку: Бехтерев проводив численні анатомічні та фізіологічні дослідження мозку, спрямовані на вивчення його структури і функціонування.
How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
16
Q

Рання соціологія (XIX століття)

A

Огюст Конт, Герберт Спенсер та Еміль Дюркгейм

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
17
Q

Класична соціологія (кінець XIX – початок XX століття)

A

Макс Вебер, Карл Маркс та Георг Зіммель

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
18
Q

Ісідор Марі Огюст Франсуа Ксав Конт родоначальник

A

позитивізму

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
19
Q

за Контом, соціологія будується за принципом

A

природничих наукових дисциплін, на фундаменті виявлених законів, зв’язків між явищами, що повторюються

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
20
Q

О.Конт каже що соціологія має вивчати

A

суспільство як систему

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
21
Q

Герберт Спенсер родоначальник

A

еволюціонізму

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
22
Q

Герберт Спенсер каже, що природній стан людини це

A

агресивність

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
23
Q

На думку представників соціологічного психологізму, надмірна натуралізація

A

не дозволяє враховувати найважливіший чинник суспільного буття — роль людської психіки і свідомості

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
24
Q

Е. Дюркгайм за природничу чи соціальну форму соціології?

A

Відходить від позитивізму, зберігаючи з його постулатів лише формальні вимоги до побудови соціології за аналогією до природознавства

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
25
Q

на думку Е. Дюркгайма, соціальна реальність

A

вища за індивіда

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
26
Q

М. Вебер: суб’єктом соціальних дій є

A

індивід

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
27
Q

Ґ. Зіммель: суспільство це

A

втілення міжособистісних взаємодій людей

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
28
Q

Ф. Тьонніс важливий, бо

A

чи не вперше в історії соціології ставить у центр свого дослідження соціальні спільноти в їхньому історичному розвитку, показує їхню величезну роль як для суспільства, так і для окремої людини

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
29
Q

Парсонс вважав за необхідне вироблення

A

суперзагальної теорії, яка б мала всеохопний характер.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
30
Q

Мертон дотримувався думки, що потрібні теорії,

A

які б займалися вивченням конкретних проблем суспільного життя, мали тісний зв’язок з емпірикою, дали їм назву “теорії середнього рівня”

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
31
Q

Позитивізм – це філософська течія, представники якої єдиним джерелом знання вважали

A

емпіричні (засновані на чуттєвому досвіді) дані, заперечували пізнавальну цінність теоретичного мислення, філософських знань

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
32
Q

Основний принцип “соціальної статики” Конта

A

взаємозалежність індивіда і суспільства; для їх оптимального співвідношення потрібні загальна згода, консенсус, що і є основою рівноваги соціальної системи.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
33
Q

Конт: ___ є основною і найстабільнішою клітиною соціального організму.

A

сім’я

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
34
Q

Підхід Конта до соціології було поділено на два основних розділи

A

соціальна статика та соціальна динаміка.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
35
Q

Соціальна статика

A

Цей розділ досліджує закони, які визначають умови існування та стабільності суспільства. В основі соціальної статики лежить вивчення тих структур та інститутів, які забезпечують порядок в суспільстві.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
36
Q

Соціальна динаміка.

A

У цьому розділі Конт досліджував закони розвитку суспільства. Його основна ідея полягала в тому, що суспільства проходять через три основні стадії розвитку: теологічну, метафізичну та позитивну.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
37
Q

Конт: суспільства проходять через три основні стадії розвитку

A

теологічну, метафізичну та позитивну.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
38
Q

Ґюстава Лебон: психологія

A

натовпу

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
39
Q

Лебон: сучасна йому цивілізація є продуктом

A

інтелектуальної творчої еліти, але життя європейського суспільства на порозі XX ст. знаменує собою початок якісно нового етапу розвитку: на заміну «ери еліти» приходить «ера натовпу», «ера маси».

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
40
Q

Лебон: Усі натовпи він поділяє на дві великі групи

A

«різнорідні» (або гетерогенні, на зразок вуличних натовпів, які збираються стихійно і випадково на місці якоїсь події: аварії, зіткнення автомобілів, нещасного випадку та ін.) і «однорідні» (або гомогенні, на кшталт релігійних сект, східних каст або класів)

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
41
Q

Габріель Тард винайшов теорію

A

наслідування

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
42
Q

Тард ставить у центр свого дослідження

A

індивіда, а суспільство розглядає як продукт взаємодії індивідів.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
43
Q

Тард: Кожна людина — унікальна самобутня

A

монада

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
44
Q

Герберт Спенсер родоначальник

A

еволюціонізму, ідеї якого користувалися великою популярністю в кінці XIX століття, засновник органічної школи в соціології; ідеолог лібералізму, ввів поняття “соціального інституту”.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
45
Q

Спенсер вважав, що економічна конкуренція в промисловому типі суспільства

A

виконує форму природного добору

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
46
Q

Спенсер виділив два основних типи суспільства

A

військове і промислове

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
47
Q

Інтеракціонізм

A

процес соціальної взаємодії, аналіз якого необхідний для розуміння соціальної поведінки окремої людини, якими засобами здійснюється і регулюється процес соціальної інтеракції.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
48
Q

Основні напрямки інтеракціонізму:

A

Символічний інтеракціонізм (Мід, Блумер, Кун);
Рольові теорії;
Теорії референтної групи.

How well did you know this?
1
Not at all
2
3
4
5
Perfectly
49
Q

Чарльз Хортон Кулі

A

американський соціолог, представник символічного інтеракціонізму, творець теорії «дзеркального я», завдяки якій вчений прагнув подолати протиставлення індивіда і суспільства

50
Q

Теорія «дзеркального Я» (Кулі)

A

теорія, згідно з якою самосвідомість і ціннісні орієнтації індивіда як би дзеркально відображають реакції на них оточуючих людей.

51
Q

Засновником теорії символічного інтеракціонізму

A

Джордж Герберт Мід

52
Q

Джордж Герберт Мід: пріоритет

A

соціального над індивідуальним

53
Q

Як стверджує Д. Г. Мід, мова

A

дозволяє нам стати самосвідомими істотами — усвідомити нашу власну індивідуальність, а ключову роль у цьому процесі відіграє символ — річ, котра підмінює собою щось інше (певний предмет).

54
Q

«самість»

A

Д. Г. Мід - здатність людей уявляти себе об’єктами своєї власної думки, що забезпечує перетворення зовнішнього соціального контролю на самоконтроль.

55
Q

Д. Г. Мід розрізняє два аспекти формування самості:

A

Я (англ. I) — це те, що я думаю про інших і про себе, це мій внутрішній світ.
Мені (англ. Me) — це те, що, на мою думку, про мене думають інші, це моя зовнішня соціальна оболонка, як я її собі уявляю.

56
Q

Мід особливу роль приділяв

A

жестам

57
Q

Крім Фройда, представниками психоаналізу є

A

Карл Юнг, Альфред Адлер, Карін Хорні, Еріх Фромм.

58
Q

Id (Воно)

A

неусвідомлюване. Воно є джерелом енергії, яка утворюється з метаболічних процесів, що виникають у вигляді неусвідомлених, сліпих потягів, інстинктів, які підштовхують особу до їх заспокоєння (винагородження) згідно з принципом приємності.

59
Q

Еgo (Я)

A

свідомість людини, що виступає як регулятор. Свідомість власного організму зберігає її в пам’яті. Вона пригнічує інстинкти і потяги відповідно до умов соціального середовища й організує дії в інтересах самозбереження.

60
Q

Superego (Над-я)

A

носій моральних норм, принципів, стандартів, заборон і заохочень, засвоєних особистістю несвідомо у процесі виховання, сприйняття культури. Виконує функцію критики і виявляється як совість.

61
Q

Альфре́д Адлер

A

основоположник індивідуальної психології

62
Q

Почуття неповноцінності

A

визначають психічний розвиток людини (Адлер)

63
Q

Карл Юнг

A

засновник аналітичної психології.

64
Q

За К. Юнгом, психіка людини має три рівні:

A

свідомість
особисте несвідоме
колективне несвідоме.

65
Q

Сутність аналітичної психології Юнга полягає

A

в зборі та аналізі глибинної мотивації особистості, заснованої на утриманні несвідомої сфери особистості. Вчення Юнга базується на уявленні про колективне несвідоме — зборах культурних, релігійних та історичних образів.

66
Q

колективне несвідоме

A

(Юнг) утворюється із слідів пам’яті, що залишається від усього минулого людства і впливає на особистість людини, визначає її поведінку з моменту народження.

Колективне несвідоме утворюється з різних рівнів, які визначаються загальнолюдською, національною та расовою спадщиною.

67
Q

К. Юнг зарахував до архетипів основні складові структури особистості, виділяючи такі елементи

A

Персону, Его, Тінь, Аніму (у чоловіків), Анімус (у жінок) і Самість.

68
Q

Персона (Юнг)

A

це візитна картка “Я”, це та частина нашої особи, яку ми показуємо світу, якими ми хочемо бути в очах інших людей.

69
Q

Его (Юнг)

A

центр свідомості, і тому відіграє основну роль у свідомому житті: створює відчуття усвідомленості і послідовності наших думок та дій, відповідальне за зв’язок свідомого і несвідомого.

70
Q

Тінь (Юнг)

A

центр особистого несвідомого, куди входять бажання, переживання, тенденції, що заперечуються індивідуумом як несумісні з існуючими соціальними стандартами.

71
Q

Аніма (у чоловіка) або Анімус (у жінки)

A

частини душі, які відображають інтерсексуальні зв’язки, уявлення людини про протилежну стать.

72
Q

Самість (Юнг)

A

архетип цілісності особистості, самість об’єднує свідоме і несвідоме, що взаємно доповнюють одне одного до цілісності.

73
Q

Макс Вебер

A

вважається засновником розуміючої соціології і теорії соціальної дії.

74
Q

Соціальна дія

A

найважливіше поняття теоретичної соціології, введене в соціологію М. Вебером, який основною ознакою соціальної дії вважав осмислену орієнтацію його суб’єкта на іншого, у відповідь на реакцію з боку інших учасників взаємодії.

75
Q

Вебер вирізняє чотири типи соціальної дії:

A
  • традиційну (визначається звичкою);
  • афективну (визначається емоціями і почуттями);
  • ціннісно-раціональну (визначається свідомою вірою у певну етичну,
    естетичну, релігійну тощо цінність поведінки незалежно від її успіху);
  • цілераціональну (визначається очікуванням певної поведінки інших людей і використанням цього очікування як засобу для досягнення
76
Q

Відповідно до трьох головних мотивів підкорення й слухняності Вебер розрізняє три чистих типи легітимного панування:

A

легальне (існує в сучасних для М. Вебера буржуазних країнах таких, як Англія, Франція, США; базується на пануванні закону);

  • традиційне (існувало переважно у традиційних давніх суспільствах; ґрунтувалося на традиційних діях, обрядах та звичаях певної поведінки за відсутності формального права і законів); Саме цей тип панування, обумовлений звичками та вірою в законність давніх порядків, Вебер вважає ідеальним.
  • харизматичне (засноване на харизмі, тобто підкореності певним надординарним властивостям героїв, вождів, великих полководців, пророків і провидців, як-от Будда, Ісус, Магомет, Александр Македонський, Цезар, Наполеон).
77
Q

Хто заклав концепт багатомірної стратифікації

A

М. Вебер

78
Q

Еміль Дюркгайм

A

Вважав соціологію, як науку про соціальні факти. Тобто центральним поняттям та предметом соціології, на думку Дюркгейма, є соціальний факт.

79
Q

Еміль Дюркгейм є автором концепції, де виділяє такі історичні типи суспільства

A

суспільство органічної (індустріальної) та механічної (традиційної) солідарності.

80
Q

Е. Дюркгайм стверджує, що нормальний стан суспільства

A

повинен базуватися на професіоналізації, спеціалізації функцій, розвинутому економічному плануванні.

81
Q

Ненормальний стан суспільства він пов’язує

A

зі зростанням суперечностей між працею і капіталом, анархією виробництва

82
Q

Дюркгайм: хвороби капіталізму

A

аномію, саме Дюркгейм ввів це поняття, як і поняття девіація – дезінтеграцію суспільства й особи, брак чіткої моральної регуляції поведінки індивідів
соціальну нерівність
нестримну конкурентну боротьбу
класові конфлікти тощо.

83
Q

Дюркгайм: три типи самовбивств

A
  1. Егоїстичне:

– Виникає через розрив соціальних зв’язків між індивідом і групою.

– Людина відчуває відчуженість, коли втрачає зв’язок із суспільством.

– Основна причина: послаблення внутрішніх зв’язків з групою.

  1. Альтруїстичне:

– Протилежність егоїстичному.

– Людина відчуває занадто сильний зв’язок з групою, що поглинає її індивідуальність.

– Основна причина: недостатній розвиток індивідуалізму.

  1. Анемічне:

– Виникає через соціальну дезорганізацію, коли люди не можуть пристосуватися до нових умов.

– Особливо актуальне під час криз та соціальних потрясінь.

– Основна причина: неурегульована людська діяльність і супутні їй страждання.

84
Q

Вільфредо Парето у соціальній дії та поведінці особистості вбачає перевагу

A

нелогічних вчинків, які є в його концепції результатом не свідомих міркувань, а чуттєвого стану людини, продуктом ірраціонального

85
Q

“резидуї” придумав

A

Парето

86
Q

Деривації

A

основа логічних соціальних дій (Парето)

87
Q

Джейкоб Леві Морено

A

його робота привела до розвитку двох важливих понять: соціометрії і психодрами.

88
Q

Соціометрія

A

це метод вивчення міжособистісних відносин і соціальної структури групи.

89
Q

Морено вважав, що в історії людства існує три типи революцій

A

християнський, марксистський та соціометричний.

90
Q

Морено: Соціометрична революція повинна здійснюватися

A

початися зі зміни психології та свідомості людей з послідовним перегрупуванням у просторовому відношенні величезних мас людей відповідно до їх симпатій та антипатій.

91
Q

Неофройдизм

A

Е. Фромм

92
Q

Е. Фромм, на відміну від З. Фройда

A

вважає людину одвічно соціальною істотою, тому для нього ключова проблема — не розкриття механізму задоволення окремих інстинктів, а ставлення індивіда до світу і подібних до себе.

93
Q

Ерік Еріксон

A

неофройдист, вважав, що соціальне оточення, включаючи сім’ю, школу, спільноту та культуру, впливає на формування особистісних ідентичностей та розвиток особистості протягом життя від народження до смерті.

94
Q

Класичний біхевіоризм це

A

психологічний напрям, який зосереджується на вивченні зовнішнього поведінкового вияву і відповідей на зовнішні подразники.

95
Q

Представники класичного біхевіоризму

A

Джон Б. Уотсон, Іван Павлов та Б.Ф. Скіннер

96
Q

Джон Б. Уотсон

A

пропагував ідею, що поведінка формується в результаті навчання та досвіду. Він підкреслював важливість зовнішнього середовища в формуванні поведінки та відкидав внутрішні психічні процеси, такі як свідомість, як необ’єктивні.

97
Q

Б.Ф. Скіннер

A

розвинув теорію оперантного умовнення. Він вважав, що поведінка виникає як результат нагород і покарань, що надаються після дій організму

98
Q

Необіхевіоризм представлений

A

Бандурою.

99
Q

Альберт Бандура вважав, що поведінка людини

A

не може бути повністю пояснена лише зовнішніми стимулами та реакціями на них

100
Q

Гуманістична психологія: представники

A

Маслоу, Франкл, Ялом, Роджерс

101
Q

Генетична психологія представник

A

Піаже

102
Q

Карл Роджерс

A

розробив теорію клієнтського підходу, який наголошує на значенні взаємовідносини між клієнтом та психотерапевтом.

103
Q

Віктор Франкл

A

Франкл вважав, що основна мотивація людини полягає в пошуку особистого значення та життєвої цілі.

104
Q

Основна ідея генетичної психології Піаже полягає в тому, що діти

A

активно взаємодіють з оточуючим світом та будують свої знання через процеси сприйняття, мислення та розв’язування проблем

105
Q

Періоди розвитку дитини за Піаже

A

Сенсомоторний період (від народження до 2 років):
Пропорційний період (від 2 до 7 років):
Конкретно-операційний період (від 7 до 11 років):
Формально-операційний період (від 11 років і старше).

106
Q

Піаже Сенсомоторний період

A

(від народження до 2 років): На цьому етапі діти взаємодіють з оточуючим світом через сприйняття та рухи. Вони розвивають навички координації рухів, формують предметну постійність і навчаються вирішувати прості проблеми.

107
Q

Піаже пропорційний період

A

(від 2 до 7 років): На цьому етапі діти розвивають здатність до символічного мислення, використовують уявлення та мову для представлення об’єктів і подій. Вони також розвивають егоцентризм і ще не розуміють точку зору інших людей.

108
Q

Піаже конкретно-операційний період

A

(від 7 до 11 років): На цьому етапі діти розвивають логічне мислення та здатність до конкретних операцій.

109
Q

Піаже формально-операційний період

A

(від 11 років і старше): На цьому етапі діти набувають здатність до абстрактного мислення та системного мислення.

110
Q

Толкотта Парсонс представник теорії

A

Структурно-функціональної

111
Q

Основні принципи теорії Парсонса є

A

структуру, функцію, норми, ролі та соціальну інтеграцію.

112
Q

Функціональний аналіз Мертона базувався на ідеї

A

соціальні явища і інститути виконують певні функції, які сприяють забезпеченню стабільності та збереженню суспільства.

113
Q

Мертон визначив соціологічні теорії середнього рівня як

A

аналіз груп, організацій, інституцій та підсистем, які впливають на поведінку та діяльність індивідів у суспільстві. Він розглядав цей рівень як міжпосередницьку ланку між макро- та мікро-соціологією, де з’ясовується, як суспільні структури та процеси впливають на індивіда та його дії.

114
Q

Альфред Шютц представник

A

феноменологічної теорії

115
Q

Життєвий світ (Шютц)

A

охоплює сукупність суб’єктивних переживань, знань, значень та впливів, які впливають на сприйняття та тлумачення соціального середовища.

116
Q

Життєсвіт (Шютц)

A

це безпосередня реальність, з якою стикається людина

117
Q

Просторова структура життєсвіту за Шютцем

A

Соціальне оточення: Має тенденцію до розширення, а також тенденцію до конституювання соціального світу за межами тілесної закріпленості просторової безпосередності (за допомогою технічних засобів та розуму – ми можемо спілкуватись через книги поза часом, інтернетом – поза простором, піти з лекції подумки кудись деінде. Особливо це зростає за умов інформаційних змін).
Попередній світ – це світ наших попередників: шанування батьків, історії. Сьогодні в нас є дискурс про коріння українців, що ми є аріями, що ми є частиною руського народу. Сьогодні є актуальним питання хто ми такі і звідки ми? Структура життєсвіту полягає в тому, що ми переживаємо попередність, що зберігається в нашій пам*яті. Все що відбувається в індивідуальному житті теж залишаються в «Попередньому світі». Згадати лише Фрейда і його вчення про корені з дитинства. Тут формуються Ми- і Вони-стосунки.
Наступний світ. Тут теж є Ми-стосунки. Тут про те, що нас чекає в майбутньому, через те, що ми робиться в сучасному
Співсвіт (MitWelt) – співіснування разом.

118
Q

Шютц соціальне оточення

A

Має тенденцію до розширення, а також тенденцію до конституювання соціального світу за межами тілесної закріпленості просторової безпосередності (за допомогою технічних засобів та розуму – ми можемо спілкуватись через книги поза часом, інтернетом – поза простором, піти з лекції подумки кудись деінде. Особливо це зростає за умов інформаційних змін).

119
Q

Шютц попередній світ

A

це світ наших попередників: шанування батьків, історії. Сьогодні в нас є дискурс про коріння українців, що ми є аріями, що ми є частиною руського народу.

120
Q

Шютц наступний світ

A

Тут теж є Ми-стосунки. Тут про те, що нас чекає в майбутньому, через те, що ми робиться в сучасному

121
Q

Співсвіт (MitWelt)

A

співіснування разом.