Київська Русь Flashcards
кінець 6 ст. - початок 7 ст.
заснування Києва, життя Кия.
18 червня 860 року
На 200 човнах вояки Аскольда ввійшли до затоки Золотий Ріг, води якої омивали Царгород-Константинополь, пограбували й спустошили передмістя візантійської столиці, а сам Константинополь тиждень протримали в облозі. Імператор був змушений укласти угоду з київським князем, що стало фактом визнання Київського князівства як держави. За словами літописця, відтоді вона стала називатися Руською землею.
867 рік
Другий похід Аскольда на Константинополь, де він разом з дружинниками приймає християнства. Перша спроба хрещення Руської Держави - “Фонтієвське хрещення”.
882 рік
«І прибули Олег та Ігор до гір київських, і довідався Олег, що тут Аскольд і Дір удвох княжать. І сховав він воїв у човнах, а інших позаду зоставив, і сам прийшов на берег Дніпра, несучи Ігоря малого… І послав він посла до Аскольда й Діра… Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. - І тут винесли Ігоря. - А се - син Рюриків”. І вбили вони Аскольда й Діра… І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: “Хай буде се мати городам руським”»
907 рік
Перший похід Олега на Константинополь.
«Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві. Узяв же він множество варягів, і словен, і чуді, і кривичів, і мері, і полян, і сіверян, і деревлян, і радимичів, і хорватів, і дулібів, і тиверців. І з цими усіма вирушив Олег на конях і в кораблях, і було кораблів числом двтисячі. І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег… І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса. А коли настав попутний вітер, напнули вони паруси, рушили з поля, і пішов Олег до города. І зажадав Олег, щоб вони данину дали на дві тисячі кораблів: по дванадцять гривень на чоловіка, а в кораблі було по сорок мужів. І згодилися греки на це, і стали греки миру просити, щоби не пустошив він Грецької землі… І повісив Олег щита свого на Золотих воротах, знаменуючи перемогу, і пішов од Цесарограда».
911 рік
Другий похід Олега на Константинополь
882-912 роки
правління Олега( Віщого ) в Київській державі
941 рік
Перший похід Ігоря на Константинополь
Тож, повернувшись до Києва, князь віддавав наказ лаштувати кораблі до подорожі на південь - до Царгорода. Цей поход був невдалим. Човни русичів наразилися на грецький вогонь візантійців.
944 рік
Другий похід Ігоря на Константинополь
Другий похід відбувся й закінчився укладенням мирного договору. Про цей договір докладно оповідає літописець. Свідчать про нього й візантійські джерела.
«І на другий день призвав Ігор послів і прийшов на пагорби, де стояв Перун. І поклали руси оружжя своє, і щити, і золото, і присягнув Ігор, і мужі його, і скільки було поган-русів. А християн-русів водили присягати в церкву святого Іллі».
Урочисте скріплення угоди з Візантією.
945 рік
Повстання деревлян, смерть Ігоря.
912-945 роки
князювання Ігоря ( Старого )
945-946 роки
4 помсти деревлянам від Ольги.
956(957) рік
Дипломатична поїздка княгині Ольги до Константинополя.
«передвісницею християнській землі, як вранішня зоря перед сонцем і зірниця перед світом»
Княгиня Ольга.
959 рік
Посольство німецького імператора Оттона Першого.
У західноєвропейських джерелах збереглося свідчення про посольство княгині Ольги, надіслане до германського імператора Оттона І. Руські посли були вповноважені просити германського володаря надіслати до Києва вищих священиків для поширення християнства, а також клопотатися про встановлення відносин «миру й дружби».
961 рік
Приїзд єпископа Адальберта.
Оттон І задовольнив прохання княгині й надіслав до Києва кількох священиків на чолі з єпископом Адальбертом, одначе розгорнути діяльність у руських землях вони не змогли, ймовірно, через слабкість на той час позицій Ольги в Києві.
945-964 роки
Князювання княгині Ольги.
964-965 роки
У цих роках Святослав підкорив в’ятичів, які мешкали в басейні Оки, завдав поразки волзькокамським болгарам, а наступного року розгромив Хозарський каганат, зруйнував його столицю Ітиль у пониззі Волги, а також міста-фортеці Семендер і Саркел.
966 рік
Святослав запровадив данину, яку зобов’язані були давати в’ятичі.
967 рік
Святослав приєднав уличів і тиверців.
967-968 роки
Перший похід Святослава на Болгарію.
Перший похід закінчився підкоренням чималої території Болгарії: за свідченням літопису, було захоплено 80 міст, навіть столицю своєї держави князь мав намір перенести до Переяславця на Дунаї.
968-969 роки
Війна з печенігами
Улітку … до Переяславця надійшла звістка про смертельну небезпеку, яка загрожувала Києву: до руської столиці підійшли орди печенігів і оточили її. Святослав змушений був якомога швидше повертатися до Києва. На Дунай він зміг повернутися лише через два роки.
970 рік
Другий похід Святослава на Болгарію за війна з Візантією.
Після повернення до Болгарії Святослав розпочав війну з візантійським імператором Іоанном І Цимісхієм.
971 рік
Битва під Доростолом, мирний договір з Візантією.
Після поразки під Аркадіополем (першої своєї поразки) та оборони Доростола Святослав підписав з Візантією мирний договір, за яким відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.
972 рік
Загибель князя Святослава.
Навесні …, повертаючись до Києва, дружина Святослава потрапила в засідку, організовану біля Дніпрових порогів печенігами, яких підмовили візантійці. У бою загинуло багато русичів. Наклав головою і великий князь.
964-972 роки
князювання Святослава( Хороброго )
972-980 роки
Боротьба за владу між Святославовичами
Ярополк князював у Києві, Олег у Овручі, Володимир у Новгороді.
977 рік
Смерть Олега Святославовича.
980 рік
Пантеон богів (Перун, Хорс, Дажбог, Симаргл, Стрибог, Макошь)
989-996 роки
Будівництво церкви Пресвятої Богородиці (Десятинна)
981 рік
Похід Володимира на Польщу, приєдання племен
Розширюючи територію своїх володінь, Володимир відчутно відсунув кордони в західному напрямку. До Київської держави увійшли землі волинян та хорватів.
982 рік
Придушення Володимиром повстання в’ятичів.
983 рік
Війна Володимира з ятвягами.
984 рік
Володимир покорив радимичів.
985 рік
Похід Володимира проти Волзьких булгар.
988(1)
Похід на Корсунь, хрещення Володимира.
988(2)
Хрещення Київської Русі.
992 рік
Володимир Великий приєднав до Київської Русі землі білих хорватів.
993 рік
Печенізька навала.
996-997 роки
Напади печенігів на Василів та Білгород.
996 рік
Устав земляний
980-1015 роки
Доба правління Володимира ( Великого )
1015-1019 роки
Боротьба за владу між Володимировичами
